Вночі самотня йду
Примарою прозорою,
Одразу шлях знайду
Серед зірок і пороху
Торкаючись небес,
Іду ногами босими.
Побачу світ увесь,
І вранці зникну з росами.
Приспів
Я привид, примара,
Блукати вночі – моя кара.
А вранішня зоря
Візьме холодне тіло
І мертвою рукою
Покладе у могилу
Приречена, німа,
Спокутую провину.
Століттями сама,
В самотності застигну.
Приспів (2)
дякую
Дуж гарний текст X)
